Від авторки:
Я — Ірина Бобик, волонтеркa, військовa, ветеранкa.
Ці тексти — і віршовані, і прозові — народжувалися, тому що більш екологічного способу проживати свої радощі і смутки я просто не знаю. «Д’воїна» — бо «до воїна», «дівчини-воїна», бо роздвоюєшся на військову і на цивільну особистість.
Я запрошую вас проживати зі мною сум від втрати близьких, радіти щирому коханню і справжнім друзям, захоплюватися хоробрістю захисників і захисниць, сміятися разом зі мною з веселих фронтових історій (так, військові багато сміються — бо інакше не вижити). Я пишу про себе і про дорогих мені людей. Хочу неймовірно міцно обійняти всіх, хто поряд зі мною на моєму шляху. Однак багато обіймів залишаться пустими — і я хочу цією книгою також віддати шану тим, хто загинув чи загинула в боротьбі за Україну.
“Екстаза помсти, сили, перемоги — ось що ви знайдете у цій збірці, написаній молодою українкою, поеткою, військовою. Читайте цю книгу у миті торжества — і вона укріпить вас у вашій радості. Читайте її у миті розгубленості і депресії — і вона дасть вам добротне друге дихання.”
уривок з передмови Тамари Горіха Зерня
Відгуки
Відгуків немає, поки що.