Опис
Збірка короткої прози «Мої жінки» — це голоси жінок. Голоси, які часто не чують або не хочуть чути. Голоси тих, кого брутально позбавили голосу, тих, у кого відібрали найдорожче, тих, хто витримав і боровся, і тих, хто не витримав і здався.
Це короткі, емоційно напружені, брутальні й інколи нестерпно важкі історії про такий різний і однаково гострий досвід життя в часі війни.
Книжка ілюстрована роботами, які художниці створили після повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року. Вони доповнили написані авторкою короткі новели власними історіями в ілюстраціях, перетворивши «Моїх жінок» на наших спільних жінок.
Кожна із жінок, які дотичні до цієї книжки — і перекладачка, і художниці, і редакторки, і верстальниця, і видавчиня, — відчули у безіменних героїнях видання щось своє, те, що відгукнулося їм. Сподіваємося, що й ви, читачі, матимете схожі відчуття. Адже, працюючи над цією книжкою, ми хотіли підтримати й обійняти кожну українську жінку, сказати їй: «Ми поруч, сестро…».
Бо «Мої жінки»—це про кожну з нас і для кожної з нас.
Переклад англійською: Ганна Лелів
Ілюстрації:
- Христина Валько
- Вікторія Закорко
- Ірина Зарубіна
- Юлія Зінченко
- Тетяна Копитова
- Ольга Лисовська
- Ніка Любчич
- Ганна Мейсон
- Ірина Миколів
- Ірен Мороз
- Катерина Полтавська
- Олена Придувалова
- Каті Прусенко
- Ольга Ротаєнко
- Ірина Сажинська
- Олеся Саричева
- Ірина Стрільбицька
- Олена Цой
- Діна Чмуж
- Алевтіна Шавлач
- indigo dolorous
ISBN 978-617-7792-36-8
160 с.
неперевершено –
Це приголомшливо. Читайте. Це естетично. Беріть в руки. Це боляче.
Анна –
Гарне видання. Гарний папір, оформлення, ілюстрації. Деякі оповідання неможливо прочитати за раз. Зупиняється дихання й треба глибоко вдихнути, перш ніж продовжити. Я не могла читати більше, ніж по кілька історій за вечір. Від деяких болить, навіть коли у власному досвіді немає нічого, що викликало б схожі відчуття. Бо могло бути так само. Могла ховати когось. Шукати. Не знайти. Просто пощастило. Іноді не розумію, чому саме мені і за що.
Єдине що, не заходить мені нова мода починати речення з маленької літери. І чомусь саме у цій книжці це відчувається найбільше. Бо ці історії мають кричати до світу. А ця маленька літера наче їх трохи знецінює… (Суто особисте враження).